Олександр Вілкул: Угода між Україною та Чехією про військові поховання посилить співпрацю в сфері історичної та культурної спадщини
Європейські цінності полягають у повазі до минулого та примиренні. Україна та Чехія мають різні моменти в спільній історії. Сьогодні ми підписали з Міністром оборони Чеської Республіки Властімілом Піцеком угоду про військові поховання. Зроблено важливий крок до спільного майбутнього, заснованого на взаємоповазі та мирі
Віце-прем'єр, голова Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій Олександр Вілкул
Також буде забезпечено обмін інформацією щодо поховань та актуалізації списків жертв воєн та політичних репресій. Створення єдиної системи обміну інформацією сприятиме увічненню пам'яті загиблих, а головне, допоможе їхнім родичам у пошуках місць загибелі та похованні своїх батьків та дідів.
Історична довідка:
У серпні-вересні 1914 року, на самому початку Першої світової війни в Києві з чехів, які проживали в основному на українських землях, була сформована Чеська дружина - перша чеська національна військова частина.
У ході війни були сформовані дві Чехословацькі стрілецькі дивізії. Чеські вояки прославили свою зброю у багатьох битвах і боях. Символом чеської військової слави став бій біля Зборова влітку 1917 року.
Революційні події 1917-1920 років в Україні та Росії сприяли становленню чеської державності.
У ході Другої світової війни, в 1942 році на підставі радянсько-чехословацької угоди про спільні дії проти гітлерівської Німеччини на території Радянського Союзу був сформований 1-й окремий чехословацький піхотний батальйон. Командував батальйоном підполковник Людвік Свобода, чиє прізвище було немов заклик до бою за визволення своєї батьківщини.
Бойове хрещення батальйон отримав в запеклих оборонних боях на підступах до Харкова на початку березня 1943 року.
У ході зимового наступу 1943 року військами Воронезького фронту 16 лютого був звільнений Харків. Однак незабаром противник, зосередивши потужне ударне угруповання і домігшись переваги в силах, перехопив ініціативу і перейшов у контрнаступ.
На початку березня чехословацький батальйон був включений до складу 3-ї танкової армії Воронезького фронту, переданий в оперативне підпорядкування 25-ї гвардійської стрілецької дивізії і спрямований на один з найвідповідальніших ділянок фронту на південно-західних підступах до Харкова. Батальйон зайняв оборону на північному березі річки Мжа між Мерефою і Змієвим із завданням: не допустити форсування супротивником річки.
Село Соколово, що знаходилося на південному березі річки і було ключовим опорним пунктом батальйонного району оборони, обороняла 1-ша піхотна рота під командуванням надпоручика Отакара Яроша. Чехословацький батальйон, враховуючи відповідальність завдання, важливість і протяжність ділянки фронту, який він обороняв, був посилений танковими і артилерійськими частинами та підрозділами, включаючи гвардійські міномети «Катюші».
8 березня противник, не домігшись успіху в попередніх багатоденних боях на інших ділянках, завдав удар на Соколово з метою форсування річки Мжа і подальшого розвитку наступу на Харків.
Головний удар ворога прийняла на себе 1-ша рота чехословацького батальйону і додані їй артилерійські підрозділи. Чехословацькі та радянські воїни в нерівному жорстокому бою з переважаючим противником виявили надзвичайну стійкість, мужність і героїзм.
Чехословацький батальйон з честю виконав поставлене завдання і не пропустив через річку Мжа танки ворога.
84 чехословацьких воїна були нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу. Командиру 1-ї роти надпоручику Отакару Ярошу було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу (першому з іноземних громадян ).
Чехословацький батальйон, наполегливо обороняючись, міцно утримував зайнятий рубіж на північному березі річки Мжа до 13 березня, після чого був виведений в резерв Воронезького фронту.
Незабаром батальйон був розгорнутий в 1-шу окрему чехословацьку піхотну бригаду, яка взяла участь у звільненні Києва, Білої Церкви та інших міст України. Надалі були сформовані 1-й чехословацький армійський корпус і ряд частин і з'єднань різних родів військ, що стали згодом основою Чехословацької Народної армії.
- Європейські цінності полягають у повазі до минулого та примиренні. Україна та Чехія мають різні моменти в спільній історії. Сьогодні ми підписали з Міністром оборони Чеської Республіки Властімілом Піцеком угоду про військові поховання. Зроблено важливий крок до спільного майбутнього, заснованого на взаємоповазі та мирі, - сказав Віце-прем'єр, голова Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій Олександр Вілкул.