Олександр Вілкул

27 листопада. Брюсель.

З 1 грудня 2013 року набирає чинності Угода про співробітництво щодо цивільної глобальної навігаційної супутникової системи (GNSS) між ЄС та Україною. Відповідно до Угоди Україна отримує можливість залучатися до програм розробки, розгортання та використання європейської супутникової системи Galileo. В рамках реалізації цієї Угоди Віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул та Віце-президент Єврокомісії – Єврокомісар з питань промисловості та підприємництва Антоніо Таяні підписали Спільну заяву про те, що Єврокомісія надасть технічну допомогу у розмірі 5 млн.євро для підвищення якості супутникової навігації на території України. В рамках проекту  передбачається, що на ці кошти буде розроблено техніко-економічне обґрунтування та придбано відповідне обладнання (до трьох станцій RIMS*), здійснено його монтаж та проведено підготовку персоналу. Як попередньо обговорено із Європейською Комісією, сьогоднішнє підписання Спільної Заяви є офіційним початком проекту.

- Для розвитку авіаційної галузі Уряд проводить системну роботу з підвищення безпеки польотів, впровадження сучасних систем навігації, залучення на ринок України нових лоу-кост компаній та розвитку авіаційної інфраструктури. 28 листопада у Вільнюсі на саміті Східного партнерства буде парафовано Угоду між ЄС, його державами-членами й Україною про Спільний авіаційний простір. Приєднання України до вільного авіаційного простору фактично створить додаткові можливості щодо відкриття рейсів за новими напрямками як для українських, так і зарубіжних авіакомпаній. Це створить конкуренцію, що дозволить підвищити якість авіапослуг та знизить вартість перельотів, – сказав Віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул.

Олександр Вілкул розповів, що з  2010 року в Україні побудовано 4 аеродромні диспетчерські вишки – в Сімферополі (2010р), Донецьку (2012р), Харкові (2013р) та в  аеропорту «Київ» (Жуляни) (2013р). Також планується реконструкція вишки та будівництво Центру керування повітряним рухом у Львові.  Крім підвищення  безпеки, нові центри керування дозволять збільшити пропускну спроможність аеропортів. Також за останні три роки введено в експлуатацію 5 сучасних аеродромних радіолокаторів у Борисполі, Львові, Сімферополі, Одесі та Дніпропетровську, модернізовано 4 автоматизовані системи керування повітряним рухом – у Борисполі, Донецьку, Харкові та Львові.

- Крім того, завдяки вжитим заходам Україна у жовтні 2013 року отримала 1 категорію FAA (ФАА – Федеральної Авіаційної Адміністрації США), і  відтепер українські перевізники мають можливість значно розширити географію польотів та відкрити рейси до міст США. Рішення ФАА, яке відносить Україну до Категорії 1 Програми IASA, базується на результатах аудиту, згідно з яким Державна авіаційна служба України відповідає всім нормам Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), - нагадав Віце-прем’єр.

В Україні поновлено далекомагістральні авіарейси до Індії (Гоа), Таїланду, В’єтнаму та Домініканської Республіки. Українські авіакомпанії розширюватимуть мережу безпересадкових рейсів до країн Азії та Америки.

Нещодавно почав роботу новий термінал D в аеропорту «Київ» (Жуляни). Незабаром буде відкрито ще один термінальний комплекс С, який буде обслуговувати бізнес-авіацію. Створення сучасних терміналів є важливою складовою залучення на український ринок нових лоу-костів. Цього року вже залучено 2 нові лоу-кост компанії - іспанська «Vueling Airlines» та італійська «Meridiana Fly». Наразі в Україні працюють 8 іноземних лоу-кост авіаперевізників, які літають за 19 маршрутами у 8 країн світу.

Завдяки послідовним діям з реорганізації та поліпшення роботи авіаційної галузі пасажиропотік через аеропорти України за 9 місяців 2013 року збільшився на 5% (у порівнянні з аналогічним періодом минулого року) і склав понад 11,6 млн пасажирів. 

- Подальший розвиток галузі має бути забезпечений за рахунок залучення приватних інвестицій на основі державно-приватного партнерства, підвищення ефективності управління галуззю, залучення лоу-костів, створення комфортних умов для пасажирів, підвищення безпеки польотів, – впевнений Олександр Вілкул.

- Євросоюз в галузі космосу та навігації планує інвестувати майже 20 млрд.євро, це дозволить у найближчі роки зекономити приблизно 100 млрд.євро і підвищити безпеку авіапольотів, зокрема. Зараз стартує спільний з Україною проект ЕГНОС. Ми будемо розвивати й інші напрямки. Це - лише початок. Для нас космічна промисловість має важливе значення і сьогоднішнє підписання Спільної заяви – це підтвердження нашої взаємної зацікавленості в спільних проектах. У нас є потенціал для розвитку подальшого співробітництва, - сказав Віце-президент Єврокомісії – Єврокомісар з питань промисловості та підприємництва Антоніо Таяні.

Пан Таяні наголосив, що «реалізація проекту ЕГНОС, який, в тому числі, підвищує безпеку авіаперельотів, є важливим фактом розвитку туристичної галузі та збільшення обміну туристами між Україною та Європою». Це стосується не лише великих аеропортів України, а й регіональних, підкреслив Єврокомісар. 

- Уряд України та Європейська Комісія розглядають це співробітництво як приклад взаємовигідного використання Угоди про співробітництво щодо цивільної глобальної супутникової навігації між Європейським Співтовариством та Україною та мають намір зміцнювати ці відносини і надалі, - наголосив Віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул. Він зазначив, що «в перспективі ця система точних даних буде  використовуватися у навігації автомобілів, на морському транспорті, при проведенні рятувальних операцій та в умовах надзвичайних ситуацій. Також таке співробітництво у високотехнологічній галузі як космічна навігація є важливою складовою розвитку й аерокосмічного комплексу України».

Довідково: 

Сьогодні до основних сфер застосування системи EGNOS у Європі належать п’ять основних сфер. В авіаціі вонавикористовується в зоні аеропорту, під час зльоту, у польоті і при посадці. У залізничних і автомобільних перевезеннях за його допомогою здійснюється управління безпекою і ємністю перевезень, логістика та диспетчеризація. У судноплавстві на морях і внутрішніх водах, використовуючи EGNOS, здійснюються портові операції, управління трафіком, аналіз пригод, управління рибальським промислом. Крім того EGNOS застосовується у сільському господарстві для точногоземлеробства, а також для точного визначення місце знаходження споживачів, надання телематичних сервісів, які використовуються у навігаторах та мобільних телефонах.

Відповідно до підписаного документу Уряд України і Європейська Комісія планують просувати як пріоритетну ініціативу зміцнення співпраці у питанні надання супутникових послуг підвищеної точності шляхом розширення на територію України дії системи EGNOS. За умови підтвердження технічної можливості буде здійснено впровадження "EGU" (системи EGNOS в Україні), в першу чергу для потреб авіації. Європейська Комісія має намір надати технічну допомогу у визначенні, розробці та реалізації EGU, і координувати його взаємодію з EGNOS. Уряд України, у свою чергу, сприятиме покриттю можливих капітальних та експлуатаційних витрат на EGU за умови наявності відповідних фінансових ресурсів. Також Україна має намір приймати участь у визначенні, розробці та впровадженні EGU та за необхідності надавати підтримку Європейській Комісії в зусиллях по розширенню EGNOS в сусідніх з Україною країнах.

Європейська геостаціонарна навігаційна служба EGNOS (European Geostationary Navigation Overlay Service) - перша європейська розробка в галузі супутникової навігації, спрямована на покращення відкритого сервісу, що надається системою GPS.

EGNOS робить систему GPS придатною для використання в таких критичних з точки зору безпеки сферах транспорту, як авіація і судноплавство, у складних географічних умовах (канали, річки, порти).

EGNOS є супутниковою системою функціонального доповнення системи GPS шляхом корекції сигналів, а також надання інформації про цілісність системи GPS, що дає можливість її користувачам отримувати більш точні дані позиціонування, а відтак покращувати існуючі сервіси або розробляти широкий діапазон нових сервісів у сфері супутникової навігації.

* RIMS - Базові станції моніторингу системи (RIMS) визначають координати кожного супутника диференціальної корекції, а також здійснюють безперервне стеження за всіма супутниками NAVSTAR і ГЛОНАСС. Далі станції RIMS передають накопичену інформацію на контрольні станції системи (MCC). На станціях MCC формуються диференціальні поправки і відбувається обчислення точності сигналів навігаційних систем прийнятих усіма станціями моніторингу та похибок визначення їх координат внаслідок впливу іоносфери. Потім обчислені поправки передаються на навігаційні станції передачі даних , рівномірно розташовані на території, що обслуговується. Ці станції використовуються для закладки навігаційної інформації та управління геостаціонарними супутниками. Після цього поправки передаються на геостаціонарні супутники і стають доступні користувачам GPS-ГЛОНАСС приймачів на частоті L1 GPS з модуляцією і кодуванням за зразком GPS- сигналу. Сигнали є безкоштовними і приймаються практично усіма GPS приймачами, включаючи кодові (навігаційні). Ці системи допомагають підвищити точність позиціонування до ± 1-5 м в плані , що цілком достатньо для задач навігації.

Видео по ссылке:  http://www.ex.ua/74446235

Коментарий эксперта (Сергій Вовк - директор "Центру Транспортних Стратегій")  - brussels_snx_komentar.mpg
Подход к прессе: brussels_vilkul_snx.mpg
Видео : brussels_vilkul_video.mpg

За дополнительной информацией обращаться по телефонам: 050 938 12 43, 098 376 49 35 Алина Басова